Табір Ковчег 2011

Час пролетів швидко. Всі зіздивуванням покидали базу, невже закінчився заїзд? Діти від’їжджаючи плакали, зовсім не хотіли залишати своїх наставників. Тільки 12 з лишнім днів, а спогадів залишилось безліч! Ігри, спілкування, друзі, чудові пісні, сценки, а головне– турбота наставників і Божа рука. Божа рука, вона сама по собі зовсім не помітна. Але коли поглянеш назад, розумієш – все, що відбувалось, було не просто під Божою охороною, а великим і могутнім задумом Божим. Адже кожен із учасників табору: персонал, діти і просто люди які відпочивали на базі – кожен із них, я вірю, розуміли що Бог допомагав нам, Він був з нами!

         Початок табору був важким. Нові умови, незвична обстановка, лякали новини про закриття таборів по Україні. Молитва, можна сказати, підтримувала нас, тримала кожного насторожі. Всі шукали Божої допомоги, бо розуміли, що нічого робити без Нього ми не можемо! Для наставників діти були як дорогоцінне каміння, яке відблискує більше і більше під променями сонця. Персонал старався показати дітям їх кращі якості, повернути грані так, щоб відкрити наскільки вони дорогоцінні у Божих очах!

         Чи Бог здійснив задум, що мав? Чи Він доніс слова істини до цих маленьких сердець?

Павло: Олег, можна питання? Я трішечки пишу про табір, і хотів написати про персонал... І моє питання: для чого ти поїхав у табір?
Олег: Досить серйозне питання.
Павло: Так.
Олег: Я поїхав для того щоб послужити Богу, тим чим вмію.
Павло: А що входило у твоє служіння Богу? Чи вірніше, що Бог хотів через тебе зробити?
Олег: Я думаю, щоб поширювати Боже царство на цій землі, а саме в серця дітей які були в таборі.
Павло: Тоді більш загальне питання, більше до табору... Як вплинула програма чи праця персоналу на серця дітей?
Олег: Я думаю що вони отримали багато інформації про Бога і для чого Він прийшов на землю.
Павло: Як ти думаєш, що вони отримали під час заїзду?
Олег: Результат буде видно з роками. Як ці діти відреагують на цю інформацію? Мені тут пригадується причта про сіяча яку сказав Христос. Все буде залежати від того, куди впало зерно Слова Божого.
Павло: Цікаво. Дякую.
***

Павло: Привіт!Можна питання?
Наталка: Привіт. Так звичайно!
Павло: Я трішечки пишу про табір, і хотів написати про персонал... І моє питання – длячого ти поїхала у табір?
Наталка: Служити дітям.
Павло: Як твоя робота наставника відобразилась на житті дітей, чи вірніше, що твоє служіння дітям принесло у їх життя?
Наталка: В таборі діти більше дізнались про Христа,прийняли Ісуса в своє серце.Нам залишилось просто молитись за тих дітей,щоб Бог більше їм відкрився.Я не можу сказати, що є якась моя в цьому заслуга. Тільки Богові відомо, на скільки я викладалась і чи я приносила той плід, чи сіяла те зерно, яке їм потрібне. Все що можу сказати.
Павло: Дякую! Класно!
Наталка: За все приношу Богові подяку
***

Павло: Привіт!
Іра: Привіт.
Павло: Я беру інтерв'ю у персоналу, що їздив у табір.
Іра: Я не їздила.
Павло: Ніразу?
Іра: Ні, 3 рази була цього року не була.
Павло: Цього хватить.
Павло: Перше питання: для чого ти туди їздила? А ні, перше питання: чи можна задавати питання?
Іра: Можна.
Іра: В табір я хотіла поїхати тому що мала бажання Богу служити, а діти дуже відкриті. По-друге я люблю дітей і мені подобається, що я можу їх щось навчити і поділитися з ними!
Павло: Як на твою думку, що діти отримали в таборі?
Іра: Після табору діти в основному стають іншими. Коли з ними працюєш, то дуже видно як вони міняються кожного дня! Приємно коли вони тобі довіряють, а потім ти бачиш зміни, коли бачиш як вони сприймають істину. Від цього навіть самому хочеться бути такою, як вони!
Павло:Чи вплинув персонал на дітей і як?
Іра: Персонал безпосередньо впливає на дітей! В першу чергу своїм прикладом. З власного досвіду знаю, що діти роблять так, як ти робиш, а не так як ти кажеш!
Павло: Класно, дуже цікаво.
***

Павло: Наталка, привіт! Можна питання?
Наташа: Задавай.
Павло: Яберу інтерв’ю у персоналуі моє питання: чому ти поїхала у табір?
Наташа: Поїхала тому що хотіла послужити Господу... А також люблю дітей і служити їм...
Павло: А ще питання:як на твою думку, що діти отримали під час заїзду?
Наташа: Вони більше дізнались про Бога, навчились молитися і зрозуміли силу молитви, тому що багато моментів траплялось в таборі, коли вони молились і по їхнім молитвам Бог відповідав і оздоровляв.
Павло: Це класно.
Павло: Як вплинула програма і персонал на серця дітей?
Наташа: Персонал був відкритий до дітей...Ми знали таких дітей, яким була потрібна увага і любов.І персонал старався це їм дати. Замітила те що жодна дитина не була відкинута а навпаки кожного піднімали, підтримували, і говорили часто які вони особливі і як сильно їх любить Бог.
Павло: Дякую.
***

Павло: Андрій, вітаю. Хотів задати декілька запитань, можна?
Андрій: Так, так, слухаю.
Павло: Ти їздив у табір наставником, для чого ти туди поїхав?
Андрій: Служити дітям.
Павло: А більш ширше можеш розказати? Це служіння, про яке ти говориш, що це?
Андрій: Основна ціль це пробудження і спасіння молоді. Я про це молився у таборі і буду продовжувати молитись.
Павло: Що діти отримали під час табору?
Андрій: Вони запалюються там і ідуть в церкву в домашні групки. Вони хочуть залишитись там, мати спілкування в християнському колективі.
Павло: А персонал, чи впливає він на дітей? Як відображається духовний стан персоналу на дітях?
Андрій: Як поступає персонал так будуть поступати і діти. На скільки дружній і правильний персонал такі відносини будуть у дітей.
Павло: Дякую, Андрію, хай Бог благословить!
***

Павло: Можна пару питань?
Вова: Да
Павло: Для чого ти їздив у табір? яка ціль поїздки, яку мету ти ставив перед собою?
Вова: Розповісти дітям про Христа! Дати їм шанс отримати те що отримав я - спасіння. Допомогти здобути свободу тим хто в рабстві, хвороби, проблеми в житі, показати їм на Христа. Адже він – Двері, вихід з труднощів і вхід у нове життя.
Павло: Як на твою думку, що діти отримали під час заїзду і як зміниться їх життя після слів, які вони почули?
Вова:Вони вже потягнулись до Ісуса, зараз велика відповідальність лягає на церкву зацікавити молодь, яка вперше почула про Христа. Допомогти їм зорієнтуватись на новій дорозі.
Павло: І останнє, чи вплинув персонал на дітей і як?
Вова: Кожен з нас наділений дарами і талантами кожен з нас робив свою роботу, але всі ми робили одне звіщали ЄВАНГЕЛІЄ.Вплинув позитивно адже ми розповідали про Нього. А Він – сама досконалість.
Павло: Дякую.
***

Павло: Для чого ти їздила у табір? Яка ціль, мета?
Оксана: Послужити дітям і Богу.
Павло: Як на твою думку що отримали діти у таборі і як зміниться їх життя після слова яке вони почули?
Оксана: Я думаю що деякі діти змінились ще у таборі кардинально, деякі отримали інформацію про Бога і вибір за ними,а деякі просто послухали і забули.Сам Ісус це сказав у причті про сіяча.
Павло:І останнє питання, чи вплинув персонал на дітей і як?
Оксана: Я вважаю що кожен хто працював у таборі вложив свій внесок у поширення Слова Божого для дітей,неважливо чи ти проповідник який говорить слово зі сцени чи ти простий слуга який прислуговував даючи дітям їжу. І миючи за ними підлогу, ми всі сосуди у Божому домі, і всі дуже важливі.
Павло: Дякую.
***

Чи виконали ці люди завдання яке поставив Бог перед ними? Скільки сердець після табору залишиться з Богом? Як сильно наші дії і слова міняють навколишній світ?

Чому ти поїхав у табір?
Було цікаво, які там будуть оздоровчі процедури і як вони будуть на мене впливати, хотілось відпочити від міського життя. А найбільше хотів поїхати, бо вже там був і маю досвід що там не скучно.

Чи сподобалась тобі програма і чому?
Програма супер. Кожен день був різний і присвячувався певній темі. Наприклад, у перший день на музиці, зібраннях, біблійній зустрічі розказували що Бог Творець і коли Його творіння «ламається» Він може її зцілити, поставити на місце зламані частини або створити нові.

Що найбільше сподобалось?
Найбільше сподобалось, що кожен день вечеря була дуже особлива. Для прикладу, в одну вечерю потрібно було помагати другим групам – тощось піднести, якось допомогти, одним словом. На іншій вечері – вечері компліментів – потрібнобуло скласти віршик-комплімент для якоїсь із груп чи для усього табору. Ще сподобались загально табірні ігри, що в кожній такій грі потрібно не просто бігати, а й включати інтуїцію та інтелект.

Як змінилось твоє відношення до Бога після табору?
Я вирішив більше читати Біблію і молитись.

Що тобі не сподобалось у таборі?
(після довгого роздуму) Потрібно було взяти спрей від комарів!